Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позмітати

Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗМІТАТИ"
Доле́гливість, -вости, ж. Досада, непріятность.
Дратли́вий, -а, -е. Раздражительный.
Корчастий, -а, -е. Кустистый, густой. Садочок вишневий корчистий. Грин. III. 527.
Ма́мочка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Мигну́ти, -ся. Cм. мигати, -ся.
Моцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. = mоцуватися.
Нех нар. = нехай. Котрі нас розлучять — нех їх Бог карає. Чуб. V. 315.
Пойда, -ди, ж. = побігайка. А, а, гойда! чужа мати пойда, а нашая пані, ходить у жупані. Макс. (1849). 105.
Світота, -ти, ж. Далекая сторона. Пішла за Дніпро, — така світота. Рк. Левиц.
Сербувати, -бу́ю, -єш, гл. Основное значеніе: быть сербомъ; но встрѣчено лишь въ значеніи: служить наемникомъ въ войскѣ. Ой сербине, сербиночку, годі сербувати, бери серп та йди в степ пшениченьки жати. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.