Дри́ндати, -даю, -єш, гл. О лошади: бѣжать рысью.
Звесели́ти, -ся. Cм. звеселяти, -ся.
Клацання, -ня, с. Щелканье зубами.
Лозиня́к, -ка, м. пт. 1) Пѣночка обыкновенная. 2) Порода соловья. Lusciola philomela. Ум. лозинячо́к.
Набіля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Намекать. Так мені набіляла, аж не вимовляла.
Поговіти, -вію, -єш, гл. Поговѣть.
Позмикати, -ка́ю, -єш, гл. Свести судорогой (во множествѣ). Позмикало йому і руки й ноги.
Приятель, -ля, м. Другъ, пріятель. Поки щастя плужить, поти приятелі служить. Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут, а я поїду.
Прокувати, -ку́ю, -єш, гл. Прокричать (о кукушкѣ). Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля.
Трона, -ни, ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону.
