Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позичка

Позичка, -ки, ж. = позика. Позичка босоніж ходить. Ном. № 10618. Заспівав би — був голосок, та позички ззіли. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗИЧКА"
Закордо́нний, -а, -е. Заграничный.
Іск.. Cм. ск.
Лису́н, -на́, м. Плѣшивецъ. Желех.
Пообпірати, -раю, -єш, гл. То-же, что и обіпрати, но многихъ.
Поплава, -ви, ж. Болотистое пастбище. Вх. Зн. 53.
Порозвережувати, -жую, -єш, гл. Развередить (во множествѣ).
Пригравати, -раю, -єш, гл. Аккомпанировать.
Роскукарікатися, -каюся, -єшся, гл. О пѣтухѣ: раскричаться.
Соромок, -мка, м. 1) Ум. отъ сором. 2) Penis (у малолѣтняго). Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Умережити, -жу, -жиш, гл. 1) Украсить узорами. 2) Уплесть, съѣсть. Сім пирогів умережу та ляжу — полежу. Харьк. у. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш. Ном. № 12203.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.