Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кортіти

Кортіти, кортить (кого и кому), гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Ном. № 5013. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Ном. № 1106. Як ріжуть птицю, то аж дріжу, так мене кортіло котиться тієї крови. Стор. МПр. 30. Кортить таки тобі домівка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРТІТИ"
Баби́сько, -ка, с. Ув. отъ ба́ба.
Верзякання, -ня, с. Нескладная болтовня. Уже йому докучило слухати п'яне верзякання. К. ЧР. 67.
Гасловий, -а, -е. Сигнальный.
Доповня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. допо́внити, -ню, -ниш, гл. Дополнять, дополнить. З тії хмари дощик накрапає та синього моря доповняє. Мет. 446. АД. І. 99. Слізьми моря не доповниш.
Запа́льчастий, -а, -е. Запальчивый, вспыльчивый. Як зійдуться брати, а запальчасті обидва, то без сварки не обійдеться, а то ще й будуть ся бити. Камен. у.
Моро́зок, -зка, м. Иней. Морозок по травах. Вх. Лем. 436.
Похрумати, -маю, -єш, гл. Съѣсть что-либо хрустящее. Усі кісточки похрумав.
Ряцькувати, -ку́ю, -єш, гл. = рачкувати. Угор.
Узнавати, -наю, -єш, сов. в. узнати, -наю, -єш, гл. Узнавать, узнать. А дід та баба взнали, що лисичка яблучка їла. Рудч. Ск. І. 19.
Фантє, -тя, с. соб. 1) Всякая одежда. Шух. І. 98. Cм. хвантя. 2) Лохмотья, рваная одежда. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.