Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підточити

Підточити Cм. підточувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТОЧИТИ"
Дзвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Звенѣть, звучать. Тілько дзвеніло шкло у вікнах. МВ. І. 132. Голос дзвенить. МВ. І. 110. Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? Ном. № 13397. 2) Жужжать. Дзвенять трутні. Черкас. у.
Жа́ркість, -кости, ж. Жгучесть? Кропива така жарка, аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости.
Згрі́б'Я, -б'я, с. Пакля, охлопки (болѣе грубые). Вх. Уг. 249.
Искрявий, -а, -е. = искристий. По блискучій искрявій росі від них лягає тінь. Г. Барв. 245.
Клопотно нар. = клопітно.
Наобі́цювати, -цюю, -єш и наобіця́ти, -ця́ю, -єш, гл. Наобѣщать.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Позеленіти, -ні́ю, -єш, гл. Позеленѣть.
Роскушувати, -шую, -єш, сов. в. роскуси́ти, -шу, -сиш, гл. Раскусывать, раскусить. Роскушу орішок. Чуб.
Сприятелитися, -люся, -лишся, гл. Сдружиться. Вх. Лем. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.