Визнаватися, -знаюся, -єшся, сов. в. визнатися, -знаюся, -єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сдѣлаться извѣстнымъ. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія!
Відтупуватися, -пуюся, -єшся, гл. О звукахъ шаговъ: быть слышнымъ, отдаваться. Дзвінко й різко одтупувалися усі ступні по снігу.
До́раз, дора́зу, нар. Сразу. Той і стихнув доразу. А мати як ся дознала, дораз на гору біжала.
Кліпати, -паю, -єш, гл. Моргать, мигать, хлопать глазами. Бувайте здорові, мої чорноброві! Кліпайте очима, коли ласка ваша. Сидить та очима кліпає.
Кріпкий, -а́, -е́ 1) Крѣпкій.
2) Здоровый, сильный (о человѣкѣ). Іще кріпкий чумак був. Це ж добре, як дівчина кріпка на вдачу... а инша зовсім розбештується.
3) Сильный. А зіма вже морозами кріпкими укріпила.
Попідскакувати, -куємо, -єте, гл. Подскочить, подпрыгнуть (во множествѣ).
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
Уїзд, -ду, м. Въѣздъ.
Упокорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. упоко́ритися, -рюся, -ришся, гл. Смиряться, смириться, изъявить покорность. Твій панотець впокоривсь перед нами.
Шнипорити, -рю, -риш, гл. 1) = нишпорити. Часинки не посидить тихо: так і шнипорить усюди. 2) Смыслить, знать толкъ, умѣть. Він таки трохи шнипорить в малярстві.
