Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підтіпанка

Підтіпанка, -ки, ж. 1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ. 2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло. Котл. Ен. VI. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТІПАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТІПАНКА"
Ґондзоля́ка, -ки, м. Ув. отъ ґондзоль. Ще собі зуби повибиває ґондзолякою отим. Подольск. г.
Задина́ти, -наю, -єш, сов. в. задни́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Вставлять, вставить дно. Як роблять липівку на мед, то намоче попереду той край, де дно повинно бути, а тоді й задинає. Волч. у.
Захлянути и захлясти, -ну, -нешъ, гл. Отощать, ослабѣть. Захляла молодецька сила. Греб. 354.
Надо́бний, -а, -е. Прелестный, привлекательный, красивый. Ой на день добрий, Ясеню надобний, уже я не твоя. Чуб. V. 205.
Пацик, паци́к! цюнка-на!, меж. для призыва свиней. Вх. Лем. 447.
Помиритися, -рюся, -ришся, гл. Помириться. Не помиряться, як два коти над салом. Ном. № 4148.
Причепа, -пи, об. Придира, назойливый, привязчивый человѣкъ. Черк. у. Оце причепилась причепа. Левиц. І. 417. Уже і сяк, і так мостить, щоб одкаснулась причепа. Грин. І. 293.  
Скомтати, -та́ю, -єш, гл. Зудѣть. Угор.
Тернь, -ня, м. = терен. В мене очка чорненькії як тернь на галузі. Гол. II. 312.
Укаляти, -ляю, -єш, гл. Опачкать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТІПАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.