Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підтіпанка

Підтіпанка, -ки, ж. 1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ. 2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло. Котл. Ен. VI. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТІПАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТІПАНКА"
Банкет, -ту, м. и пр. = бенкет и пр.
Височенький, -а, -е., Ум. отъ високий.
Го́ня, -ні, ж. Тоже, что и го́ни (Cм.) и употребляется преимущественно именно въ указанной формѣ мн. ч. За гоню блоху б'є, а під носом ведмідь реве. Ном. № 6615.
Дурк, -ку, м. Стукъ. Вх. Уг. 237. ду́рки роби́ти = дуркати. Вх. Лем. 412. Cм. туркіт.
Дяконі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери діакона.
Зача́діти, -дію, -єш, гл. Угорѣть.
Мід, ме́ду, м. = мед. На язиці мід, а під язиком лід. Ном. № 3055. Та й ми в батька були, мед, горівочку пили. Н. п.
Моркови́й, -а, -е. = моркв'яний. Kolb. І. 144.
Семилітка, -ки, ж. Имѣющая семь лѣтъ. Грин. III. 83. Стрів дівку семилітку. Чуб. V. 1190.
Штирійчак, -ка́, м. Вилы съ четырьмя зубьями. Вх. Лем. 475.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТІПАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.