Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підтакачка

Підтакачка, -ки, об. Поддакивающій человѣкъ. Въ шутку такъ называютъ второго свата (старосту). Незабаром — рип у хату до Векли старости: один таки сусід її, а другий, підтакачка, салдат. Кв. II. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 181.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТАКАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТАКАЧКА"
Брех I, -ху, м. Лай. Тот пес має великий брех. Вх. Лем. 394.
Буханець, -нця, м. 1) Круглый пшеничный или гречневый хлѣбъ. Маркев. 151. Лучче в людей сухарці, ніж у мачухи буханці. Н. п. Їдять дівки колачі, молодиці буханці, а парубки сухарці. Чуб. III. 86. 2) Одинъ хлѣбъ. Собака узяв з стола буханець хліба. Рудч. Ск. І. 9. 3) Толчекъ, тумакъ. Иноді було й буханця уліпить Чіпці в спину. Мир. ХРВ. 26.
Докла́дно, нар. Обстоятельно, подробно, точно. Ум. Докладне́нько. Він на все докладненько з ласкою одвітував. Г. Барв. 151.
Ігі, ігій, меж. = іги.
Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди. К. Бай. 135.
Погартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить (во множествѣ).
Попільнуха, -хи, ж. 1) = попелюха 2. Cм. попільниця. 2) Гашеная известь. Славяносерб. у.
Пособити, -ся. Cм. пособляти, -ся.
Примазувати, -зую, -єш, сов. в. примазати, -мажу, -жеш. 1) Примазывать, примазать чѣмъ. Моргав сонними очима, що злипались... неначе трюком примазані. Левиц. І. 235. 2) Поправлять, подновлять глиняную обмазку печи, стѣнъ.
Ростоньки гл. ум. отъ рости. Ростоньки в костоньки. Мил. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТАКАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.