Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підточини

Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТОЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТОЧИНИ"
А́зия, -зиї и А́зія, -зії, ж. Азія. В татарських піснях середньої Азиї... Левиц. Правда, 1867, стр. 532.
Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Єв. І. XVIII. 6. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. ЗОЮР. І. 3. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом. О. 1861. IX. 176.
Звіздяни́й, -а́, -е́ Звѣздный, усѣянный звѣздами. Ум. звіздяне́нький. Чим небо менше? Всюди рівненьке, всюди рівненьке та звіздяненьке. Гол. II. 32.
Князювання, -ня, с. Княженіе.
Комарище, -ща, м. Ув. отъ кома́рь.
Насажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = насаджати.
Неохайно нар. Неопрятно.
Нехибний, -а, -е. 1) Безошибочный, безпорочный. Я ж за правду за нехибну буду Бога прославляти. 2) Неуклонный.
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!» Гн.
Пінна, -ної, ж. Водка: пѣнникъ. Котл. Ен. II. 9. Маркев. 169. Ум. пінненька. Тягли тут пінненьку троянці. Котл. Ен. II. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТОЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.