Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підточини

Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТОЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТОЧИНИ"
Бека, -ки, ж. Дѣтск. Гадость. Cм. беку, бецяти.
Кородливий, -а, -е. Чувствительный къ боли.
Кремінець, -нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Кукурудз, -дза, м. Шишка хвойнаго дерева. Вх. Лем. 429.
Плутати, -таю, -єш, гл. 1) Путать. 2) Путать, сбивчиво разсказывать.
Повтирювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и ути́рити, но во множествѣ.
Покорити, -рю́, -риш, гл. Смирить? Біг покорить, Біг і простить. Ном. № 60.
Токарів, -рева, -ве Принадлежащій токарю.
Уплескати, -щу, -щеш, гл. 1) Сплющить. 2) Обрызгать.
Хруставча, -чати, с. Слива съ нѣсколько жесткимъ мясомъ. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТОЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.