Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підточини

Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТОЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТОЧИНИ"
Глушманка, -ки, ж. Глухая, женщина. Одесс. у.
Движо́к, -жка́, м. Жесть, движеніе. Черниг. г.
Зворо́т, -ту, м. 1) Поворотъ. А де рубав? — питають стрівши кого з дровами, або з деревом. Як скаже: на зворотах, то се украв десь; де звернув з дороги, там і вирубав. Грин. І. 232. 2) Обороть. hа зворо́т. Ha оборотъ. І все робили на зворот: що строїть треба, те ламали. Котл. Ен. IV. 64. 2) Возвращеніе.
Злосливий, -а, -е. = злісливий. Герод злосливий. Kolb. І. 90.
Ібиска, -ки, ж. пт. Чайка. Вх. Пч. II. 15.
Капустиця, -ці, ж. Ум. отъ капуста.
Лапнути, -ся. Cм. лапати, -ся.
Мостови́на, -ни, ж. Доска въ мосту, въ полу, въ деревянной настилкѣ. Ум. мостови́ночка. Мостять мости-мостовиночки за для вірного дружка; мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370.
Набуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Нанести снѣгу. Екатерин. у. Сл. Д. Эварн.
Хмарити, -рить, хмаритися, -риться, гл. безл. Покрываться тучами. Ой хмариться, туманиться став дощ накрапати. Н. п. Небо хмариться. Єв. Мт. XVI. 3. Куриться, хмариться, — дощ буде. Грин. ІІІ. 384. Шуткують, а у мене в душі хмариться. Ком. Пр. № 435. Дивиться, мов би хмарить. Смотритъ сумрачно, мрачно. Кролев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТОЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.