Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підтупцем

Підтупцем нар. = підтюпцем. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТУПЦЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТУПЦЕМ"
Досхти́ Cм. досихати.
Клацання, -ня, с. Щелканье зубами.
Лі́тера, -ри, ж. Буква. Левиц. І. 243.
Переліжний, -а, -е. Растущій на перелозі. Сіно гарне, переліжне.
Пискнява, -ви, ж. Пискъ, пискотня. Оце пацюки підняли пискняву. Борз. у.  
Спорзний, -а, -е. Грязный, порочный, сластолюбивый! Вх. Лем. 66.
Сховище, -ща, с. Убѣжище, мѣсто, гдѣ прячутся. К. Бай. 81. Із сховища свого виходить вітер. К. Іов. 82.
Хапужество, -ва, с. Взяточничество. Шейк.  
Хмурий, -а, -е. = хмурний. Обличчя збіліле хмуре. МВ. (О. 1862. І. 88). І пішов до неї плачучи хмурий та невеселий. Рудч. Ск. II. 118.
Черня, -ні, ж. Забѣлина на зубахъ лошади. Херс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТУПЦЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.