Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голосіння

Голосіння, -ня, с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСІННЯ"
Борошнити, -ню́, -ни́ш, гл. Обсыпать мукой, запачкать мукой.
Вилетіти Cм. вилітати.
Висікака, -ки, м. Дерзкій, нахалъ, выскочка. Ого! провчу я висікану! Котл. Ен. IV. 34.
За́сов, -ва, м. Засовъ, задвижка. Ум. засове́ць. Трьома засовцями засувала (двері). Мил. 85.
Магазе́й, -зе́ю, м. Хлѣбозапасный магазинъ, амбаръ для хлѣба. Бачили в пана магазей з хлібом, з усим зерном. Грин. II. 70.
Парло, -ла, с. 1) Паръ въ банѣ. 2) парла завдати. Отколотить. Ном. № 3861.
Підтоплювати, -люю, -єш, сов. в. підтопити, -плю, -пиш, гл. 1) Затапливать, затопить, залить водой. Ой скоро дівчина на човен ступила, тихая вода човен підтопила. Чуб. V. 367. 2) Затапливать, затопить печь, поджечь въ печи дрова. Підтопили в печі, гріли окропи. Мир. Пов. II. 99.
Побуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. побудити, -джу, -диш, гл. Будить, разбудить (многихъ). Уставає Василева мати, усю свою челядь побуджає. Чуб. V. 703. Побудив усіх. Грин. І. 200 Нас побуди... Тоді вона побудила їх. Драг. 305. Побудив своїх братів. Драг. 334.
Подесьбіч нар. Одесную, по правую сторону.
Пошкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Пойти прихрамывая. Старий сказав та й пошкатильгав у коршму. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОСІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.