Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голосіння

Голосіння, -ня, с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСІННЯ"
Бережний 1, -а, -е. = бережкий. Ум. бережненький.
Дожда́тися, -жду́ся, -дешся, гл. = Діждатися. Ждав, ждав змій, та й не дождався. Рудч. Ск.
Дрібноли́стий, -а, -е. Мелколистый. Дрібнолиста груша. МВ. ІІ. 74.
Забо́йний, -а, -е. = забо́їстий. Забойна зіма. Лебед. у.
Лиця́ння, -ня, с. Ухаживаніе, любезничаніе.
Ме́ркнути и меркти, -кну, -неш, гл. Меркнуть. І пожарище не вгасало, і мерк за димом Божий світ. Шевч. 437. Вже зорі поперед нього меркнуть. МВ.
Попогарикати, -каю, -єш, гл. Побранить, поворчать, дѣлая кому-либо внушенія. Попогарикає було ще, поки зберуться. Сим. 222.
Попривозити, -жу, -виш, гл. Привезти (во множествѣ). Це син із города все попривозив. Харьк. у.
Прозвати, -ся. Cм. прозивати, -ся.
Трусій, -сія, м. Производящій обыскъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОСІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.