Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голосіння

Голосіння, -ня, с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСІННЯ"
Волинь, -ні, ж. Волынь.
Докла́сти. Cм. Докладати.
Звандрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = змандрувати. Звандрували одно поле. Чуб. V. 631.
Обезлюдити, -джу, -диш, гл. Обезлюдить.
Піхтура, піхтуро́ю, нар. = піхом. К. ЧР. 114.
Поза пред. За. Поза гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там дівчина брала льон дрібненький. Чуб. V. 447. Скрізь і перед нами і поза нами бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки, дівочі квітчані волошками голови. Г. Барв. 148. поза очі. За глаза. Се не поза очі люде кажуть, а в вічі. Г. Барв. 426.
Понапинатися, -на́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и напнутися, но о многихъ. Понапиналися хустками і не знать, чи дівчата, чи баби. Васильк. у.
Словесність, -ности, ж. 1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш. Н. п. 2) Словесность. Українська пісня і неписана словесність народу українського. К. ХП. 7.
Споганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. споганитися, -нюся, -нишся, гл. Изгаживать, изгадиться, испортиться.
Хреститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Креститься, принимать крещеніе. 2) Креститься, осѣнять себя крестнымъ знаменіемъ. Наше діло Богові молиться, Спасителю хреститься. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОСІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.