Готі́вка, -ки, ж. = Готовик.
Захарама́ркати, -каю, -єш, гл. Забормотать.
Ординський, -а, -е. Относящійся къ ордѣ. Шляхом битим ординським ой там гуляв козак Голота.
Повільно нар.
1) Свободно, вольно.
2) Свободно, просторно. В хаті стало повільніше,
3) Умѣренно.
4) Медленно. Ум. повільне́нько. То дощ, то знов спека, пита що й Боже! А як би повільненько, то хліб кращий був би.
Помірання, -ня, с. Умираніе, смерть. Оце тобі, мій синочку, та усе твоє докоряння, а за те ж тобі, мій синочку, та таке ж твоє помірання.
Справляти, -ля́ю, -єш, сов. в. справити, -влю, -виш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать, совершить, произвести. справляти обід, бенкет. Давать обѣдъ, устраивать пиръ. Еней хотів обід справляти. Батько того дурня справив обід за його. Ирод на свої родини бенкет справив. — весілля. Играть свадьбу. Весілля справили як треба. — танці. Устраивать танцы, танцовать. А я в корчмі пю, гуляю, танці справляю. — реготи. Хохотать. Зайдуть чужі люде у хату, — вона з ними хи-хи та реготи справляє. — мовчанку. Молчать, отмалчиваться. Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє.
2) Дѣлать, сдѣлать, купить (объ одеждѣ, снарядахъ, экипажахъ, скотѣ и пр.). То хустку купила, то сорочок справила кілько. Справлю собі колясочку, проїзжати буду. Справив собі пару коней.
3) — гро́ші. Взыскивать, взыскать, получить деньги. Насилу справили гроші.
4) Исправлять, исправить, выправить. І вже! не справить горбатого і могила.
5) Указывать, указать, показать дорогу. Я чув що ти любиш битися.... Небоже! та й справив на свою нагайку дротяну. Це якийсь чорт справив: блудили, блудили, насилу доїхали.
Сп'юшок, -шка, м. пт. = дрімух.
Улад нар.
1) Стройно; въ тактъ. Влад співають гімн.
2) = до ладу.
Упаковувати, -вую, -єш, сов. в. упакувати, -кую, -єш, гл. Упаковывать, упаковать. Впаковую свої книжки й папери.
Циганство, -ва, с. Цыганство. На́ тобі циганство і панство, коня вороного, ще й хвайду до того. (одм.).
