Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дергар

Дерга́р, -ра́, м. Канатчикъ, занимающійся плетеніемъ канатовъ, шлей изъ пеньки. Дергарі купля' прядіво на мотузи. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРГАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРГАР"
Багнюка, -ки, ж. = багно. Так лаяти болото почала: «Отце потная багнюка!» Греб. 369.
Бузковий, -а, -е. Сиреневый. Квіточка бузкова. МВ. (О. 1862. І. 75).
Жовтобо́кий, -а, -е. Желтобокій.
Коропка, -ки, ж. Ум. отъ коропа.
Пенькуватий, -а, -е. Упрямый, своенравный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Радше нар. Охотнѣе, скорѣе.
Роздзяплювати, -люю, -єш, сов. в. роздзяпити, -плю, -пиш, гл. Раскрывать, раскрыть, растворять, растворить настежь, разинуть. Оце роздзяпив двері, як теща рот. Ном.
Сунець, -нця, м. Короткій отрубокъ, кусокъ бревна. Вх. Зн. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРГАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.