Ковбчик, -ка, м. Ум. отъ ко́вбок.
Ковінька, -ки, ж.
1) Палка съ загнутымъ концомъ. Родъ дѣтской игры, въ которой ковінькою гоняется обрубокъ дерева или камешекъ. Отъ этой игры выраженіе: на руку ковінька. Какъ разъ того и надо. Какъ разъ кстати. Нашому Нечипору на руку ковінька. Марусі на руку ковінька, — мерщій з хати.
Ле́дінь, -ня, м. = леґінь. Узяв ледінь стару бабу, кайтеся, хрестяне! Ой любили два ледіні єдну молодицю. Ум. ледіник. Порубали ледіника у чужої жінки. Поставайте, ледіники, до танцю, до танцю.
Обливальник, -ка, м. Парень, обливающій водой въ обливаний понеділок.
Памеги, -гів, м. Облака.
Передзімний, -а, -е. Предзимній. Вітрець передзімний, вохкий, холодненький.
Сиз, сизий, -а, -е. Сизый. На тім яворі сиз сокіл сидить. Голуб сизий, голуб сизий, голубка сизійша. Сизі орли заклекотали. Ум. сизенький, сизесенький. Постій, постій, козаченьку, мій сизенький орле. Голубочко моя сизесенька, дівчинонько моя вірнесенька.
Струснути, -сну, -неш, гл.
1) Встряхнуть. Струсне за гриву, то так і впаде.
2) Стряхнуть. От чоловік струснув груші, жінка позбірала.
Трясениця, -ці, ж. Солома мелкая, остающаяся отъ обтряхиванья околоту. Три копи трясениці.
Штирійчак, -ка́, м. Вилы съ четырьмя зубьями.
