А́вторський, -а, -е. Авторскій.
Відпивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відпити, відіп'ю, -п'єш, гл. Выпивать, выпить что слѣдуетъ. Цілий піст не пив горілки та казав, що на великдень відоп'є своє. Чом же ви, каже, тату, не п'єте? — Я вже, каже, своє одпив, т. е. во время своей жизни выпилъ все что могъ, теперь не могу.
Вон нар.
1) = геть. Жаль батька, та вон несуть. Або світи, або вон лети.
2) = вонка. Коль вон сижу, тебе вижу.
Новопристанний, -а, -е. Вновь вступившій (въ общину). Що ж ви скажете новопристанному, як прийде до вас? Хоч сих ви не мутіть.
Ньокати, -каю, -єш, сов. в. ньо́кнути, -кну, -неш, гл. Понукать, понудить лошадь словомъ ньо. Ньокни на сіру, бо зовсім не везе.
Орудування, -ня, с. Завѣдываніе, руководство, управленіе.
Приткати Cм. і. притикати.
Церква, -ви, ж. Церковь. Козацька церква невеличка стоїть з похиленим хрестом. Ум. церківка, церківця, це́рквочка, церковочка. В церківку ввійшла. На горбочку притулилась убогенька церківця.
Чикач, -ча, м. = чекіт = чекавка.
Шутковитий, -а, -е. = шутковли́вий.
