Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підчикрижити

Підчикрижити, -жу, -жиш, гл. Подрѣзать коротко.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДЧИКРИЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДЧИКРИЖИТИ"
Буковина, -ни, ж. 1) Буковое дерево. Гол. І. 106. Як упаде жовтий листок з тої буковини. Н. п. 2) Буковый лѣсъ. Шух. I. 177. 3) Страна: Буковина. Ум. къ 1 и 2 знач.: буковинка, буковиночка, буковинонька. А в лісі, в лісі в буковинойці, там же мі кукала сива зазулейка... Листи нала би я ліс буковину... Гол. II. 77.
Жа́лосний, жалосно = жалісний, жалісно.
Засклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Вывести сводъ. 2) Запереть, замкнуть, заключить. 3) Закрыть плотно. Ми воду так засклепили (у водянці). Александров. у. 4) Окаменить, сдѣлать твердымъ. Засклепило, що не можна орати. Камен. у.
Захоплювати, -люю, -ешъ с. в. захопыты, -плю, -пышъ,, гл. Захватывать, захватить. Захоплював потужний людську землю. К. Іов. 49. Дух їй захопило. К. ДС. с. II.
Кагаловий, -а, -е. Кагальный.
Оскаржити Cм. оскаржувати.
Перехриста, -ти, м. = перехрест. Ном. № 926, 927.
Повисукувати, -кую, -єш, гл. Высучить (во множествѣ).
Тях меж. = тьох. 2. Малий соловійчику, тях, тях, тях! Гол. III. 344.
Фолюшарь, -ря, м. Сукновалъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДЧИКРИЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.