Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підтічка

Підтічка, -ки, ж. Пришитая къ верхней части нижняя часть рубахи внизъ отъ пояса (изъ болѣе толстаго полотна). Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТІЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТІЧКА"
Баби́шник, -ка, м. Раст. Berteroa incana. ЗЮЗО. І. 114.
Мелі́й, -лія́, м. Человѣкъ, привезшій хлѣбъ для помола. Міуск. окр.
Обрадіти, -ді́ю, -єш, гл. Обрадоваться. Обрадіє: тоді співає, всміхається, червоніє. МВ. ІІ. 97.
Паплюжий, -а, -е. Похабный; распутный. Желех.
Переполуднати, -наю, -єш и переполуднувати, -ную, -єш, гл. Пополдничать. Піти й собі переполуднувать. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Повнонька, -ки, ж. Ум. отъ повни́ця.
Пообливати, -ва́ю, -єш, гл. Облить (во множествѣ). Пустували біля криниці, та бач як одна одну пообливали. Славяносерб. у.
Посинілий, -а, -е. Посинѣвшій. Посинілі руки. Мир. Пов. І. 158 б.
Сояшничина, -ни, ж. = соняшничина. Ум. сояшничинка. Зачав робить загони: де була сояшничинка, бурянина, — все пошло на загони. Чуб. II. 36.
Старосвітній, -я, -є., старосвітський, -а, -е. Старинный, древній. Добрячі люде, старосвітні, прості. МВ. І. 16. Ця пісня старосвітська. по старосвітськи. По старинному. Поки будемо по старосвітськії жити, поти у нас і добро буде.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТІЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.