Витрішок, -шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: ви́трі(и)шки їсти, ловити, купувати, продавати. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Щось люде більш витрішки купують. за перебір дасть бог витрішки. Переборчивый ничего не получить, только посмотритъ.
Відливати, -ва́ю, -єш, сов. в. відлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Отливать, отлить. 2) Обливать, облить водою для приведенія въ чувство. Ой став козак та й з гори ся спускати, взяли дівчину водою відливати. Разів із шість Рябка водою одливали, і стільки ж раз його, одливши, знов шмагали. 3) Только сов. в. Хорошо сдѣлать. Найпервійший кравець (корсет) пошив, так і одлив під дев'ять усів.
Зусім нар. Совсѣмъ. Нехай, нехай, — та й зусім занехай.
Кухарити, -рю, -риш, гл. = кухарювати.
Припасувати, -су́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать. Припасував лутку.
Розлічити, -ся. Cм. розлічувати, -ся.
Санний, -а, -е. Санный. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворіт.
Торопитися, -плюся, -пишся, гл. Пугаться, робѣть. Чого він торопиться, оцей тороплений кінь?
Учариця, -ці, ж. Пастушка. Ум. учаричка.
Хват, -та, м. Родъ рыбы: Aspius rapax.
