Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підтягач

Підтягач, -ча, м. Ремень, которымъ сапожникъ притягиваетъ матеріалъ къ колѣну. КС. 1890. VII. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТЯГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТЯГАЧ"
Безсмертки, -ток, ж. мн. Раст. а) Xeranthemum radiatum Lam. ЗЮЗО. І. 142. б) Xeranthemum inapertum Walld. ЗЮЗО. І. 142.
Домня́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дом'яти.
Дуда́рик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Кружка, -ки, ж. Часть гончарнаго круга. Cм. круг ii. Вас. 179.
Найня́ти, -ся. Cм. наймати, -ся.
Обшкрябати, -баю, -єш, гл. Обскресть.
Остобісіти, -шу, -сиш, гл. Надоѣсть до крайности. Гуляв, гуляв аж до кінця курсу! аж остобісіло. Левиц. І.
Плямка, -ки, ж. 1) Ум. отъ пляма. 2) = клямка. Левч. 180.
Пошандибити, -бить, гл. безл. Посчастливиться, повезти. Переясл. у.
Фуста, -ти, фусти́на, -ни, фустка, -ки, ж. = хуста, хустина, хустка. Желех. Шух. І. 133, 137. Чуб. V. 621, 262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТЯГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.