Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підтоки

Підтоки, -ток, ж. мн. Бревно, соединяющее переднюю часть воза съ задней. Рудч. ЧП. 249. Чуб. VII. 402. Kolb. I. 66. Полудрабки все грабові, а підтоки все кленові. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 182.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТОКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДТОКИ"
Водій, -дія, м. Вожакъ. Желех.
Дотопи́ти, -ся. Cм. дотоплювати, -ся и дотопляти, -ся.  
'Дпе́рти, -ся, гл. Сокращ. изъ одпе́рти, -ся при предшествующей гласной.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. Злочинцеві всі дні сповняє туга. К. Іов. 33.
Конити, -ню, -ниш, гл. Класть извѣстнымъ образомъ палку на кону при игрѣ въ плаза. Ив. 18.
Ля I пред. = біля. Стоїмо ми ля воріт. Черниг. у.
Нага́бати, -баю, -єш, гл. Преслѣдовать, нападать; трогать. Яструб нагабає всілякі птахи. Вх. Зн. 38.
Прислон, -ну, м. 1) Мѣсто, гдѣ лежитъ покойникъ въ домѣ. Угор. 2) Горный обрывъ. Угор.
Пупок, -пка, м. 1) = пупець 1. Вх. Лем. 459. 2) Почка (древесная). Вх. Лем. 459.
Товкачка, -ки, ж. = товкач. Ум. товкачечка. Сим. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДТОКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.