Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зоп'ятитися

Зоп'ятитися, -чуся, -тишся, гл. Остановиться. Тоді віл зоп'ятився і не став іти до його. Новомоск. у. Як скажеш, пісні він тобі віддав, то пан і зоп'яти́ться. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 180.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОП'ЯТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗОП'ЯТИТИСЯ"
Безсердий, -а, -е. = безсердечний. безсерді злюки. К. ПС. 61.
Будчик, -ка, м. Сторожъ желѣзнодорожный, живущій по линіи въ будкѣ. Мені будчик дав дорогу, до пропуст був незапертий, знятий, — я і з'їхав на дорогу, а тут машина біжить. Александров. у. ( Залюбовск.).
Висапувати, -пую, -єш, сов. в. висапати, -паю, -єш, гл. Выпалывать, выполоть.
Відчистити, -щу, -стиш, гл. Отколотить. Одчистив добре пана. Мнж. 71.
Дослу́хувати, -хую, -єш, сов. в. дослу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. Стор. І. 35. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. МВ. (О. 1862. І. 81). Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав. Греб. 380.
Китки, -то́к ж., мн. Косы, положенныя надъ ушами. Гол. Од. 72.
Помстник, -ка, м. Мститель. Рука Господня помстників карає. Костом. (Сніп. 76).
Понасівати, -ва́ю, -єш, гл. Насѣять (во многихъ мѣстахъ, во множествѣ). Горобці що-літо повикльовують усе, що він понасіває. Кв.
Порохнявий, -а, -е. = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява. Чуб. II. 192.
Сияти, сияю, -єш, гл. = сяти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗОП'ЯТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.