Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане.
Горли́, -лі́в, м. мн. (= Орли). Названіе узора въ вышивкѣ.
Доте́па, -пи, ж. 1) Способность, умѣнье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. 2) Способный чоловѣкъ.
Млинчі́вка, -ки, ж. = млін.
Муля́рський, -а, -е. Каменщицкій.
На́веть нар. = навіть.
Неволя, -лі, ж.
1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. з неволі робити. По неволѣ дѣлать.
2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали.
3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю.
4) Падучая болѣзнь.
5) Чортъ, бѣсъ. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку.
Паморока, -ки, ж.
1) Туманъ. Паморока упала.
2) памороки забити = запаморочити. Так мені памороки забила оця товкотня, що не тямлю, куди йти.
Паренування, -ня, с. Вспахиваніе для пара.
Різдвяний, -а, -е. Рождественскій. різдвяни свята. Рождество, рождественскіе праздники.
