Догріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догрі́ти, -грі́ю, -єш, гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та татонька (труна) без дверей і без віконець: туди вітер не довіє і сонечко не догріє.
До́щик, -ка, до́щичок, -чка, м. Ум. отъ дощ.
Зобгатися, -га́юся, -єшся, гл. = зібгатися.
Іменитий, -а, -е. Именитый, знатный. Миколай імня знаменито, побіждає всіх іменитих.
Помертися, мру́ся, мрешся, гл. = померти. Да як же моя головонька помреться, до тогді тобі все гуляння минеться.
Поневірятися, -ряюся, -єшся, гл. Жить въ несчастіи, тяжелой жизнью. Будеш, з своєю дитиною поневірятись. Син мій буде щасливійший, не буде так поневірятись, як я оттут.
Спомагати, -га́ю, -єш, сов. в. спомогти́, -жу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Рятуй, рятуй рідну Україну, тобі Боже та й споможе. Нікого не споможе, не порадиш.
2) — на що. Давать, дать возможность, средства. На що нас Бог споміг, тим і приймаєм.
Турлук, -ка, м. Земляной кирпичъ.
Фуркати, -каю, -єш, гл.
1) Трещать фуркалом.
2) Отлетать съ шумомъ крыльевъ.
Штовхіць! меж. = штовх. Завівсь лаяться з батьком. А далі штовхіць його межи плечі.
