Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зімівка

Зімі́вка, -ки, ж. Поздно созрѣвающая Дыня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІМІВКА"
Бобро, -бра, м. = бобер 1. Харьк. у.
Добіли́ти, -ся. Cм. Добіляти, -ся.
Знемога, -ги, ж. Изнеможеніе, слабость. Мир. ХРВ. 56. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Г. Барв. 540. Cм. знемага.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Повалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Разрушиться, повалиться. Погнили біленькі хати, повалялись. Шевч. 530.
Розбиш, -ша, м. Разбойникъ. Та тут по ціх лісах розбиші жили. Лебед. у.
Роковини, -вин, ж. мн. Годовщина. Роковини по Шевченкові. О. 1862. III. 22.
Трилітній, -я, -є. Трехлѣтній. Дає їм трилітню житню солому. Чуб. II. 336. Хай на тебе трилітня трясця!
Чімка, -ки, ж. Болѣе длинныя волокна овечьей шерсти. Гол. Од. 39.
Щадливий, -а, -е. = ощадний. Вх. Лем. 487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІМІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.