Вайлом нар. Во множествѣ, толпой. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом.
Засокота́ти, -чу́, -чеш, гл. Закричать, закудахтать (о курахъ). Півень засокотав, заляпав крилами і заспівав.
Кадина, -ни, ж. Втрое сплетенный якорный канатъ при рыболовной лодкѣ на Азовскомъ морѣ.
Конт, -ту, м. Продовольствіе, съѣстные припасы. Хліба не купуємо; конту з обох нас доволі.
Незлостивість, -вости, ж. Незлобіе.
Оберемок, -мка, м.
1) Охапка; вязанка. Оберемок дров.
2) взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Візьміть її на оберемок да й несіть.
Останок, -нку, м. 1) Остатокъ, останокъ. Назбіралось останків ламаного сім кошиків. Де їх могили? Де лежить останок славного Богдана. 2) Помилованіе, пощада. Нехай жінка назбірає срібла, злота досить, нехай мене викупляє та й останку просить. до оста́нку. До конца, до смерти. Як не дасть Бог талану змалку, то й не буде до останку. на останку, на останці. Ha концѣ, въ концѣ, наконецъ. Не будь же ти на мене, як я був на останці віка моєю на тебе. На останці прикро вузлом прикрутив, щоб ніхто того не провідав.
Пашний, -а́, -е́ О соломѣ: съ примѣсью травы. Пашна солома.
Пигичка, -ки, ж. пт. = чайка.
Позазивати, -ва́ю, -єш, гл. Зазвать (многихъ).
