Дзиг меж. Правильнѣе: дзиґ (Cм.). Выражаетъ быстрое движеніе; у употреблено какъ существ. Я за нею.... а вона в мене попід рукою дзиг знов у хату, та на дзигу шторх мене у плечі.
Довгоно́сий, -а, -е. Длинноносый. Полетіли мов ті гуси до ирія чайки довгоносі. Ум. Довгоносенький.
Зупин, -ну, м. Удержъ. Гуля собі, — нема йому на світі зупину. Зупину не було її ході крівавій.
Крумкач, -ча, м. Воронъ.
Ма́йва, -ви, ж. Флагъ.
На́рість, -рости, ж. Наростъ.
Оступачити, -чу, -чиш, гл. Поставить въ тупикъ, одурачить. Я зо всього викручусь, іще й їх оступачу.
Перестрах, -ху, м. Ужасъ, испугъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) удариться об дуб рилом.
Форст, -та, м. Доска, толщиной къ четыре дюйма.
Хрипливий, -а, -е. Хрипливый, скрипливый. Хрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не переживе.
