бездольний
Бездольний, -а, -е. = бездільний. Ой вийди, вийди, дівчино бездольная! бездольна година. Бѣдствіе, несчастіе. Бували колись престрашні злигодні, бездольні години.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 39.
Том 1, ст. 39.