Ди́миниці, -ць, ж. мн. Родъ опухоли.
Зада́р нар. Даромъ.
Зазнава́ти, -на́ю, -є́ш, сов. в. зазна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Помнить, знать, узнать. Тепер яка тут глибиня, а прежні годи, скільки я й зазнаю, то тут так тільки поплюски були води. Батька й матір ледві зазнаю. На таку виїхав гору, що мій батько й я — от уже й постарівся, а не зазнаємо тут води. В хаті... що ступнею, то й спіткнешся, — уже й не зазнать, коли долівку мазано. 2) Испытывать, испытать, извѣдывать, извѣдать. Я роскоші не зазнала, а літа минають. Ідуть твої марне літа, не зазнаєш свого світа. Зазначала я за свій вік усього: і доброго й лихого. Наші діди зазнали біди, наші внуки зазнають муки.
За́ячина, -ни, ж. Мясо зайца. Оскоромитися хоть заячиною.
Зцілющий, -а, -е. Цѣлебный, цѣлительный. Як зцілющий вітер від долин подише, хворі мої лоні міччу заколише. зцілюща й живуща вода. Мертвая и живая вода (въ сказкахъ). Набрала води зцілющої, попорськала, — так лежить зовсім так, як чоловік, тілько неживий. Набрала вона живущої води, дала йому в рот, — він і ожив. Cм. цілющий.
Мана́тка, -ки, ж. Платокъ. Втерла чорні очі писанов манатков. Манатки, ків. а) Пожитки. Микола вдосвіта забрав свої манатки і пристав до другої ватаги. б) Одежда плохая. Жиди посхоплювались, да піднявши манатки, так і майнули.
Паровиця, -ці, ж. 1) Пара воловъ съ упряжью и возомъ, преимущественно чумацкихъ. Що я приїду пишно та красно, а ти ще краще — сивою паровицею. Паровиця таких гарних волів. Паровиць зо три у його волів. 2) Тулупъ и свита, надѣтые вмѣстѣ. А як почались холоди та сльота, шо тут робити? В свиті холодно, кожуха шкода, — так тоді паровицю натягнув: кожух гріє, а свита зверху, то хоч і мочить та до кожуха не пристає.
Посукувати, -кую, -єш, гл. Выводить, выпрядывать нитку. Посукувати починок.
Сировець, -вцю́ и -вця, м. = сирівець.
Схизма, -ми, ж. Расколъ, ересь; названіе иновѣрцевъ у католиковъ.
