Вадитися, -джуся, -дишся, гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося.
Голодня, -ні, ж. = голоднеча.
Заслоня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. заслони́ти, -ню́, -ниш, гл. Заслонять, заслонить, закрывать, закрыть, завѣшивать, завѣсить. Сирая земля двері залегла, віконця заслонила. Укинув її в піч і заслонив. Я гірко плакала, що не довелось їй очі заслонити.
Зіма́ и зима, -ми, ж. 1) Зима. Зімо, зімонько, зімо лютая, ой прошу тебе, не морозь ти мене. — впала. Аж гульк — зіма впала. 2) Лихорадка. зима б'є (кого́). Пароксизмъ лихорадки (у кого). Ум. зімонька.
Злиняти, -ня́ю, -єш, гл. Слинять, полинять. Біле личко, чорні брови повік не злиняють.
На-по́ступі, нар. Предъ родами, въ ожиданіи родовъ. Тут косовиця заходе, а жінка на-поступі, — треба на родини та на хрестини грошей, а де їх узяти.
Пообморочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и обморочити, но во множествѣ.
Страсний, страстни́й, -а́, -е́ Страстной. Страсна пятниця. — свіча. Свѣча, горѣвшая на вечернемъ богослуженіи въ страстной четвергъ. Ум. страсне́нький, страстненький. За останню копійчину, може, свічечку страстненьку купив.
Чималий, -а, -е. Порядочный, довольно большой, значительный. Городець чималий. Розвела пожар чимал. Ум. чималенький.
Шрубель, -бля, м. Зубило.