Горля́нка, -ки, ж. 1) Горло. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. 3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. б) Filago arvensis.
За́совка, -ки, ж. Родъ деревяннаго засова или задвижки у дверей, запираемой и отпираемой снаружи при помощи особаго ключа.
Зганьби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Опозорить, обезчестить, осрамить.
Нашорошнти Cм. нашорошувати.
Плева, -ви, м. Названіе тощаго вола съ расходящимися рогами.
Полоскати, -щу, -щеш, гл. Полоскать. Розмай-зілля знайшла, полоскала на річці.
Порозуміння, -ня, с. Взаимное пониманіе; солидарность.
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ.
Уразливий, -а, -е. 1) Чувствительный къ боли.
2) Болючій, причиняющій боль. Ляже на лаві, закриє голову свиткою, щоб не чуть було того уразливого плачу.
3) Обидный, оскорбительный. Посипались на Кривоноса насмішки і вразливі глузування.
Щиглик, -ка, м. Ум. отъ щиголь.
