Він мѣст. Онъ. Він старшенький. І брови йому чорні, і уста рум'яні, і станом високий.
Гарчик, -ка, м. Ум. отъ гарець.
Жас, -су, м. = жах.
Завважи́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. завва́жити, -жу, -жиш, гл. Замѣчать, замѣтить, подмѣчать, подмѣтить, усмотрѣть, соображать, сообразить. І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого. Я вже завважив мирового, який він. Їдь-но, а там далі завважимо, куди нам повертати. Уже й сих слів Христових досить, щоб завважити, як противні слова п. Аскоченскаго науці християнській. 2) Дѣлать, сдѣлать замѣчаніе кому.
Невміння, -ня, с. Неумѣнье. За невміння деруть реміння.
Отопити, -ся. Cм. отоплювати, -ся.
Пошинувати, -ну́ю, -єш, гл. Обтянуть колеса шинами. Колеса пошиновані.
Поясина, -ни, ж. = пояс. Поясина з ножем-колодієм у піхві. На козаку, бідному нетязі, три сиром'язі, опанчина рогозовая, поясина хмелевая.
Розинки, -ків, м. мн. 1) = родзинки. 2) — продавати. Зѣвать по сторонамъ. По місту ходячи, розинків не продавай.
Тябричити, -чу, -чиш, гл. Тащить. Як прийде вербич, три кожухи тябрич.
