Ге́па, -пи, ж. Задница. А я знаю, що він діє, — коло печі гепу гріє.
Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
Матюка́ти, -каю, -єш, сов. в. матюкнути, -ну, -не́ш, гл. Ругать(ся), выругать(ся) по матери.
Ошморгати Cм. ошморгувати.
Переляментувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать вопить, кричать.
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився.
Семип'ядельний, семип'яденний, -а, -е. = семип'ядний. З семип'яделної пищалі подзвонили. І шаблюка, мов гадюка, й ратище-дрючина, й самопал семипяденний повис за плечима.
Статковитий, -а, -е. = статечний.
Цвілий, -а, -е. Заплѣснѣвшій, гнилой. І пом'янули свого чумаченька хоч цвілими сухарями. Цвіле сіно., Ум. цвіленький. А тим вони його поминали, що у себе мали: цвіленькими, сухенькими військовими сухарцями.
