Борідка, -ки ж?. 1), Ум. отъ борода. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. 2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. 3) Щетка на ногѣ лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). 4) = бородиця 4. 5) — царська. Раст. Mirabilis jalapa L. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі.
Викашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. викашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Выкашливаться, выкашляться.
Гаятися, -юся, -єшся, гл. Медлить, мѣшкать. Ой на, сину, коника — не гайся, щоб ти 'д того війська не зостався.
Засту́пниця, -ці, ж. 1) Замѣстительница. 2) Защитница, заступница.
Покулятися, -ляюся, -єшся, гл. = покатулятися.
Пофальшувати, -шую, -єш, гл. Поддѣлать (во множествѣ).
Притарасовувати, -вую, -єш, сов. в. притарасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить фашинникомъ, засыпавъ сверху землею.
Протерти Cм. протирати.
Стеменнісінький, -а, -е. Тоже, что и стеменний, но въ совершенной степени, точнехонько такой. Стеменнісінький такий, як батько.
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.
