Здоро́в, здоро́вий, -а, -е. 1) Здоровый. Не треба здоровим лікаря. Дасть він мені раду, бо сам здоров знає, як то тяжко блукать в світі сироті без роду. Будь великий як верба, а здоровий як вода. Чи живі ж вони, чи здорові? — подумав Кобза. Пожеланіе быть здоровымъ является обычнымъ привѣтствіемъ: здоро́в, здоро́в був, здоро́ві були! Здравствуй, здравствуйте. Здорова, вдівонько, дай води напитись. Здорова була, дівчино моя! Боже поможи! — Здорові були! бува́й здоро́в, бува́йте здоро́ві! Прощай, прощайте, будьте здоровы. 2) Сильный. 3) Большой, очень большой. Він знає, яке сонце здорове. Ум. здорове́нький, здорове́(́і)се(і)нький. Ув. здорове́зний, здорове́нний, здоровлю́чий. Серед моря стоїть здоровезний млин. Аж суне вовк — такий страшенний та здоровенний!
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Намі́шуваник, -ка, м. Родъ хлѣба. Було, що понапікаємо паляниць, намішуваників!
Поротися, -рюся, -решся, гл. Пороться, распарываться.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. Порськенький хлопчик. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався.
2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена.
3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Мило таке перське — не вдержиш. Ум. порске́нький, порськенький.
Ранок, -нку, м.
1) Утро. Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? Я завше Бога прошу з вечора до ранку. що-ранку. Каждое утро. Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ум. раночок.
Розволочити, -чу́, -чиш, гл.
1) Розволокти.
2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла. Не я тебе волочіла, та й не моя ненька, а чорнії мої очі, чівочка гладенька; не я тебе та й волочу, сам же сі волочиш, замісць іти в полонинку, гуляєш поночі.
Садити, -джу́, -диш, гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука.
Скупити 2, -плю́, -пиш, гл.
1) Cм. скупати.
2) Cм. скуповувати.
3) = скупувати. Тоді скупи, коли на дні, а не з вершечку.
Цегельний, -а, -е. Относящійся, принадлежащій кирпичному заводу.
