Випорожні, -нів, м. мн. Въ выраж.: випорожні ловити. Воронъ ловить, зѣвать.
Гугу́п меж. То же, что и гуп, но еще сильнѣе: Гугуп навзнаки у сніг і роскинув руки.
Дві́йник 1, -ка, м. У сусальщиковъ и золотильщиковъ по дереву: листки позолоченнаго серебра.
Кукібниця, -ці, ж. Рачительница. Твоя жінка не робітниця, до нашого добра не кукібниця. Ум. кукібничка. До господарства перша кукібничка.
Обідительно нар. Обидно.
Поростикати, -ка́ю, -єш, гл. Растыкать (во множествѣ).
Притичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ притика. Пішов по вії, выхватив притичку. 2) Колышекъ, которымъ прикрѣпляются въ задней части воза підтоки и підге́рсть. 3) Кусокъ холста, вставляемый вмѣсто болѣе дорогой матеріи, въ юбку, въ то мѣсто, которое закрывается фартукомъ. 4) пт. Glareola melanoptera, тиркуша степная.
Ряжанка, -ки, ж. Варенецъ, родъ простокваши. Cм. гуслянка, пряжанка.
Стручкуватий, -а, -е. 1) Стручковый. Стручкуватий горох.
2) Объ овчинѣ: въ завиткахъ. Стручкувата вовна на кожусі.
Шіснадцятеро числ. Шестнадцать душъ, штукъ.
