Ґе́ґавка, -ки, ж. = Гоголь.
Дзвя́га, -ги, ж. = Звяга.
Знакомий, -а, -е. Знакомый, извѣстный. До порогів недалеко, знакома дорога. Знакомі люде дохожали улицею. Як города — так знакомих: де пойду, то випхнуть.
Їднанки, -но́к, ж. мн. Cм. єднанка 2.
Князівство, -ва, с. Княжество.
Муро́ваний, -а, -е. Построенный изъ камня или кирпича, каменный. А нащо ж ти мене покидаєш у мурованім замку?
Обвикати, -ка́ю, -єш, сов. в. обвикнути, -ну, -неш, гл. Осваиваться, освоиться, привыкать, привыкнуть. Як кіт у хаті обвикне, то не втіче. Лебед. у. Попервах лякались, а там, як обвикли, то ше сами налякають. Втікає молода од свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка.
Охрещати, -ща́ю, -єш, сов. в. охрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Крестить, окрестить. Що Іван Хреститель воду охрещав. Та ввечері охрестили і Марком назвали.
Припікати, -ка́ю, -єш, сов. в. припекти́, -печу, -чеш, гл.
1) Припекать, припечь, прижигать, прижечь. Сонце в віконце пече, припікав.
2) О сильномъ холодѣ: донимать, донять. Да й припікає! учора руки померзли, а сьогодня ноги.
Слатися I, -шлюся, -лешся, гл.
1) Посылать сказать Шлеться зіронька до місяця: ти, місяцю-товаришу, не зіходь же ти поперед мене.... Шлеться Іван та до Марусі: ти, Марусю, вірна дружино, не сідай же ти поперед мене.
2) Посылать сватать.
