Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переполох

Переполох, -ху, м. 1) Испугъ. Підкралися, щоб ізлякать; коли подивляться, що вбитий, — з переполоху ну втікать! Шевч. 32. Злякалась миша та притьмом, поміж травою, лопушком, з переполоху почухрала. Гліб. 2) Нездоровье отъ перепуга. ХС. VII. 415. Надіть сорочку пазухою назад од переполоху. Ном. № 285. Шепчу — уроки проганяю, переполохи виливаю. Котл. Ен. III. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕПОЛОХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕПОЛОХ"
Жовти́зна, -ни, ж. = жовтина.
Лебединка, -ки, ж. Сорт груші. Желех. Груша-лебединка. О. 1862. II. 48.
Нари́тники, -ків, м. мн. Шлея. Пристало, як свині наритники. Ном. № 11207.
Обрівняти, -ня́ю, -єш, гл. Обровнять.  
Позажинати, -наємо, -єте, гл. Начать жать (о многихъ).
Позламувати, -мую, -єш, гл. Сломать (во множествѣ). Якась недобра душа вишеньки мені позламувала. Богодух. у.
Потурбитися, -блю́ся, -би́шся, гл. = потурбуватися. А я оженився, не довго нажився, тілько потурбився. Грин. III. 396.
Цинтір, -ру, м. = цвинтарь. Вх. Уг. 274.
Чергинькати, -каю, -єш, гл. Скрипѣть съ визгомъ (ножемъ о тарелку, желѣзомъ, черепкомъ и пр.). На стовпі бляшане півпівника: куди вітер, туди й він обертався та чергинькав. Св. Л. 77.
Чесання, -ня, с. Чесаніе. Ум. чесаннячко. Чи жаль тобі гуляннячка, субітнього чесаннячка. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕПОЛОХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.