Ага́ II, нар. 1) = Эге. А казав же він? — Ага! 2) Ироническ.: какъ разъ! Зробив же він своє діло? — Ага!
Бавитися, -влюся, -вишся, гл. 1. Забавляться, играть, развлекаться. Що-дня, що-вечора з нею бавились. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Іди ж хутчій, не бався. Не бавмося, та ходімо швидче додому.
Досажда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. досади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Досаждать, досадить. Скільки ворогів запеклих мені досаждають. «Так чим же я вам досадив?» ягнятко, плачучи, питає.
Зди́рок, -рка, м. У кожевниковъ: жировой слой на внутренней сторонѣ кожи, срѣзываемый во время обработки ея.
Обчірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обче́рсти и обче́рти, обічру, -реш, гл. Обдирать, ободрать, кору, кожу.
Повідвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и відвернути, но во множествѣ.
Тато, -та, м. Отецъ. Вийди, доню, на. улицю тата визирати. Ум. и ласк. Татко, татенько, татечко, татонько, таточко, татульо, татуленько, татунь, татуньо, татусь, татусьо, татусик, татцьо, татценько. Ой татоньку, мій голубоньку! Ми з мамою щось порались коло печі, а татуньо були в церкві. Татуся.... на той раз не було.
Тряска, -ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ.
Хісен, -сна, м. = хосен. Який мені з того хісен?
Цвітень, -тня, м. = квітень.
