Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переполох

Переполох, -ху, м. 1) Испугъ. Підкралися, щоб ізлякать; коли подивляться, що вбитий, — з переполоху ну втікать! Шевч. 32. Злякалась миша та притьмом, поміж травою, лопушком, з переполоху почухрала. Гліб. 2) Нездоровье отъ перепуга. ХС. VII. 415. Надіть сорочку пазухою назад од переполоху. Ном. № 285. Шепчу — уроки проганяю, переполохи виливаю. Котл. Ен. III. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕПОЛОХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕПОЛОХ"
Вивага, -ги, ж. Взвѣшиваніе.
Лемі́шка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья изъ муки, саламата. Галушки та лемішка, а хлібу перемішка. Ном. № 12339. Дівер з невісткою розбив горщик з лемішкою. Чуб. V. 724. 2) Мямля; мягкій и безхарактерный человѣкъ. Ум. лемішечка. Чоловіче, наварю я тобі лемішечки. Грин. II. 164.
Ли́шонька, -ки, ж. Ум. отъ ii лишка.
Пообвірчувати, -чую, -єш, гл. Обворотить, обвить (во множествѣ).
Поперегледжувати, -джую, -єш, гл. = попереглядати.
Попережовувати, -вую, -єш, гл. Пережевать (во множествѣ).
Попіля нар. = побіля. Ухопив же го попіля коня, попіля коня, близько стременя. Гол. II. 29.
Продіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Продыравить. Конот. у.
Синюха, -хи, ж. Раст. Agaricus violaceus L. ЗЮЗО. І. 110.
Цокати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. Чуб. II. 156. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав. Левиц. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕПОЛОХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.