Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

переперчити

Переперчити, -чу́, -чи́ш, гл. Слишкомъ много перцу положить въ кушанье.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 130.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕПЕРЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕПЕРЧИТИ"
Конопляр, -ра, м. и конопля́рка, -ки, ж. = конопельник. Вх. Уг. 246.
Кривобедро нар. Косоугольно. Напр., о плотѣ говорятъ, что онъ пливе кривобе́дро, т. е. его бока не параллельны берегамъ. Черк. у.
На́гонцем нар. Вдогонку. Я нагонцем побіг моїм конем крилатим. К. М. і X. 37.
Обшукувати, -кую, -єш, сов. в. обшука́ти, -каю, -єш, гл. 1) Обыскивать, обыскать. Їсти хочеться (вовкові). Обшукав він скрізь лисиччину хатку, — нема нічого. Рудч. Ск. II. 7. Обшукав його та й найшов п'ятсот тисяч. Рудч. Ск. І. 202. 2) Искать, поискать. Та нехай вони та громадою воли обшукають. Н. п. 3) Обманывать, обмануть. Жид як не обшукає, то навет і не пообідає. Ном. № 912.
Одностеблиця, -ці, ж. Съ однимъ стеблемъ. Капустиця-одностеблиця. Чуб. V. 1108. Ум. одностебличка. Та посіємо яру пшеничку, яру пшеничку одностебличку. Kolb. І. 99.
Підвозити, -жу, -зиш, сов. в. підве́зти́, -зу, -зеш, гл. 1) Подвозить, подвести. Чого ж ти так далеко став? Підвозь ближче! 3) Провозить, провезти по пути. Сідай же, я тебе підвезу. Грин. І. 71. Станьте ви, братця, коней попасіте, мене підождіте, з собою візьміте, до городів християнських підвезіте. АД. І. 124. 3) підвезти во́за, москаля́. Поддѣть, обмануть.
Підсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. підсохти, -хну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть. А дров нарубав гнилих, та вони підсохнуть трохи та й займуться. Рудч. Ск. І. 124.
Пообнюхувати, -хую, -єш, гл. Обнюхать (во множествѣ).
Троскотати, -чу́, -чеш, гл. Кричать, кокотать (о курицѣ). Шейк.
Уростати, -таю, -єш, сов. в. урости, -ту, -теш, гл. 1) Вростать, врости. В землю вросла. Ном. № 9404. 2) Виростать, вырости, возростать, возрости. Виростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І. 84). 3) Заростать, зарости. Стала стежка травою вростати. Щог. В. 69. Простружу дороженьку к святій неділонці, — травицею вросте. Мил. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕПЕРЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.