Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Гуди́мець, -мця, м. Волкъ.
Задиви́тися Cм. задивлятися.
Лапичка, -ки, ж. Кусокъ земли, оставшійся послѣ раздѣла цѣлаго загона.
Нахта, -ти, ж. Нефть. Cм. нехта.
Посинілий, -а, -е. Посинѣвшій. Посинілі руки.
Поскрібачка, -ки, ж. Царапающая.
Примережувати, -жую, -єш, сов. в. примережити, -жу, -жиш, гл. Пришивать, пришить рукавъ, соединивъ его съ рубахою мере́жкою.
Упука, -ки, ж. Вдавленіе.
Шуствал, -лу, м. Кожаный передникъ.
