Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прорубувати

Прорубувати, -бую, -єш, сов. в. проруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Прорубывать, прорубить. Прорубує тернову огорожу. К. Іов. 11. Прорубай вікно; щоб видно було. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 478.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОРУБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОРУБУВАТИ"
Відвал, -лу, м. Отчаливаніе. Мнж. 180.
Вудити, -джу, -диш, гл. = надити рибу.
Гуди́мець, -мця, м. Волкъ. Борз. у.
Заві́холитися, -литься, гл. безл. Начаться мятели.
Змірок, -рка, м. Мѣрка. Змірок з чобота. Міусск. окр.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут. Желех.
Настолочувати, -чую, -єш, сов. в. настолочити, -чу, -чиш, гл. = настоптувати, настоптати. Ногою настолочив хробака. Вх. Зн. 40.
Пригрубок, -бка, м. Выступъ возлѣ печи.
Розродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разрѣшиться отъ бремени. На ту гору усе лізуть ті жінки, шо на цім світі не розродились. Мнж. 141.
Чужинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ чужина. 2) Чужое. На чужинку ласі. Рудч. Ск. II. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОРУБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.