Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прорішка

Прорішка, -ки, ж. Родъ шапки. Шапки були прорішки, а тепер усе кучми. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 477.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОРІШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОРІШКА"
Відмінок, -нка, м. = відміна 5. Чуб. І. 193. Скік в стремена, давай драла.... Аж що за одмінок? — Стріха в хмарах заблищала і стоїть будинок. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 106). Який же його одмінок уторопає, що він верзе! О. 1861. III. 88.
Зненапа нар. = зненацька. Шух. І. 180.
Наповня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. напо́внитися, -нюся, -нишся, гл. Наполняться, наполниться.
Напоруди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Научить, наставить. Мнж. 186.
Напра́сноєнар. 1) Несправедливо. 2) Задорно, дерзко, обижая. 3) Внезапно, скоропостижно. Напрасне умер Іван: уранці робив, а ввечір умер. Камен. у.
Непослух, -ху, м. Ослушаніе, непослушность.
Обговтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. обговтатися, -таюся, -єшся, гл. Осваиваться, освояться, привыкать, привыкнуть.
Пастух, -ха, м. Пастухъ. А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. Рудч. Св. І. 41. Ум. пастушок.
Поправка, -ки, ж. Ум. отъ поправа.
Турко, -ка, м. Названіе вола съ рогами, расходящимися съ основанія, а со средины загнутыми внутрь такъ, что концы ихъ почти сходятся. КС. 1898. VII. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОРІШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.