Айбо, сз. = Альбо
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Гана, -ни, ж. Порицаніе, безчестіе, поношеніе, стыдъ. задавати, зробити гану. Хулить, охулить.
Дзвінкоголо́сий, -а, -е. Звучный.
Дігтярчу́к, -ка́, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Заверга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. заве́ргнути, -ну, -неш и заве́ргти, -ве́ржу, -жеш, гл. Забрасывать, забросить, закидывать, закинуть. Прала дівойка хусти на леду, прийшов до неї красний молодець:... «Я ті, дівойко, хусти розмечу». — Як ти розмечеш, я сі позберау. «Я ті, дівойко, праник завержу». — Як ти завержеш, а я сі найду.
Подурманитися, -нюся, -нишся, гл. Прикинуться дуракомъ. Два розумних, а третій називався Ясат-дурень, — значить, він був собі лицарь, да вже так подурманивсь.
Проковтнути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. А лисичка його — гам! та й проковтнула.
Різкий, -а, -е. 1) Острый, хорошо рѣжущій. Як різка коса, то десятину за день викосе.
2) Рѣзкій, пронзительный. Ну та й вітер оке різкий, мов ножем ріже.
3) Жесткій. Найди віхтик різкий, щоб можна було добре витерти. Цим піском не помантачиш коси, бо не різкий.
Чепель, -ля, м. Ножъ съ отломленнымъ концомъ. Ум. чепе́лик. Чики-чики чепелики зарізали рака.
