Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пропорожнювати

Пропорожнювати, -ню́ю, -єш, гл. Пропустовать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОПОРОЖНЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОПОРОЖНЮВАТИ"
Гінно нар. Свободно, вольно. Угор.
Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують. Прилук. у.
Невада, -ди, ж. Безвредность.
Обминути Cм. обминати.
Побожкати, -каю, -єш, гл. Выразить сокрушеніе словами: а бо́же! ой бо́же! Ото сказали, що її вбито. От я побожкала, побожкала, та й кажу: що ж робити! Верхнеднѣпр. у.
Повіджинати, наю, -єш, гл. Сжать за долгъ (многимъ). У кого позичали, — всім повіджинали.
Погорда, -ди, ж. Пренебрежете, презрѣніе. Г. Барв. 460. Не видко було ні ненависти, ні погорди. Левиц. І. 463.
Тягнишкіра, тягнишкура, -ри, м. Растягивающій кожу, — шутливое прозваніе сапожника. Шейк. Камен. у.
Цимбриння, -ня, с. = цямрина. Могил. у.
Щикнути Cм. щикати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОПОРОЖНЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.