Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постукач

Постукач, -ча, м. Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Аби б був послуха́ч, а постукач буде. Ном. № 5432. Повидимому, пословица значитъ: лишь-бы былъ тотъ, кто повинуется, а приказывающій (толкающій, бьющій) найдется. Въ такомъ случаѣ постукач = тотъ, кто бьетъ кого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 372.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТУКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСТУКАЧ"
Волокита, -ти, ж. Бродяжничество, скитанія. Ой нещасная волокита та журба ж мене збила. Грин. ІІІ. 416.
Дзи́знути, -ну, -неш, гл. О полетѣ пули, камня: издать звукъ, свиснуть. Камінь поуз голову дзизнув. МВ. (О. 1862. I. 86).
Королювати, -люю, -єш, гл. Быть королемъ. Ой ти будеш, Семене Палію, королем королювати. КС. 1882. III. 613.
Курлу! меж., выражающее крикъ журавля. Коли це один журавель: курлу! Грин. I. 223.
Лежу́н, -на́, м. = лежень 1. Чуб. I. 262.
Назміта́ти, -та́ю, -єш, гл. Смести (въ одно мѣсто), собрать. Назмітай у засіці борошенця. Рудч. Ск. II. 2.
Поприлучатися, -чаємося, -єтеся, гл. Присоединиться (о многихъ).
Сікавка, -ки, ж. 1) Дѣтская игрушка: родъ брызгалки, шприца изъ бузины иди трубчатаго ствола какого нибудь растенія, напр. георгины. КС. 1887. VI. 479. 2) Пожарный насосъ. 3) Рыба. = сікавиця. Вх. Пч. ІІ. 19.
Стернястий, -а, -е. Покрытый жнивьемъ. Стерняста нива. Мир. ХРВ.
Хлящем нар. Въ безпорядкѣ. Кинув хазяйство хлящем. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСТУКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.