Болото, -та, с.
1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті.
2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано.
3) Збив го на болото. Избилъ его до безпамятства. Ум. болітце, болотечко. Доріжку проложив аж до того болітця, що коло мостка.
Гдась нар. Когда-то.
Ґлеґа́ти, -ґаю, -єш, гл. = Ґляґати.
Держа́к, -ка́, м. 1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Подай держак од лопати свата привітати. 2) Нижняя часть кужівника. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть.
Одщ.. Cм. отъ відщебетати до відщіпатися.
Повичісувати, -сую, -єш, гл. Вычесать (многихъ). Дітям голови позмивала, повичісувала. Головки помиті і повичісувані.
Потушити, -шу́, -шиш, гл. Потушить.
Толокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. 2) Работать толокою.
Туго нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго й новенькою свитиною вкрита. Ум. тугенько, тугесенько. Сідлай мене тугенько.
Украй нар. 1) По окраинѣ, мимо, возлѣ. Їхала пані вкрай города. 2) Окончательно, совсѣмъ, совершенно. Ой помалу-малу, мій таточку, грай та не врази мого ти серденька вкрай.
