Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вурдитися

Вурдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) О молокѣ: створаживаться. Херс. Галиц. 2) О людяхъ: дѣлать кислую физіономію.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРДИТИСЯ"
Блазник, -ка, м. Ум. отъ блазень.
Гри́венька, -ки, ж. Ум. отъ гривня.
Копилитися, -люся, -лишся, гл. Родить внѣ брака ребенка. Угор.  
Назди́в нар. На удивленіе.
Паучина, -ни́, ж. = паутина. Вх. Уг. 257.
Плащина, -ни, ж. Плащъ плоховатый. Я скинув мою дранкову площину. Федьк.
Порскливий, -а, -е. = порский 1. Не спотикавшись, кінь порскливий біжить, пуска по вітру гриву. Греб. 327.
Пропанькатися, -каюся, -єшся, гл. Проняньчиться, проухаживать, провозиться.
Рожденець, -нця, м. Уроженецъ. Та він ще з дідів, з прадідів — рожденець харьківської губерні. Харьк.
Штудерація, -ції, ж. Искусно, хитро сдѣланная вещь. Їкі він (чорт) штудерациї робив, то Бог все переробив на свою користь. Гн. II. 219.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУРДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.