Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вурдитися

Вурдитися, -джуся, -дишся, гл. 1) О молокѣ: створаживаться. Херс. Галиц. 2) О людяхъ: дѣлать кислую физіономію.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРДИТИСЯ"
Глистюк, -ка, м. = глист. Левиц. Пов. 366.
Злотистий, -а, -е. Золотой. Моя квітка злотиста. Грин. III. 507.
Калека, -ки, ж. Налимъ. Желех.
Навскоси́ нар. = навскіс. Харьк.
Обчеркати Cм. обчіркувати.
Порозлягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разлечься (о многихъ). Порозлягались любісінько на голих лавках, підмостивши під голови свої кожушки. Г. Барв. 304.
Посатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Разъяриться, прійти въ бѣшенство. Дідона гірко заридала, із серця аж волосся рвала... запінилась, посатаніла. Котл. Ен. І. 32.
Посупитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Нахмуриться. 2) = похнюпитися. Ну, годі ж тобі, дочко, посупившись стояти. Шевч. 289.
Роскіш, -коші, ж. 1) Роскошь, изобиліе, наслажденіе, удовольствіе, прелесть. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Ном. № 1718. Степи-поля! роскіш моя! Ном. №10112. Захоче багатства і много грошей, а мене позбавить любої роскоші. Чуб. 2) мн. роско́ші. Обиліе, достатокъ. Я з п'яницею жити не буду, тілько роскоші забуду. Мет. Сивий соколонько по полю літає, по своїх роскошах пароньки шукає. Мет. Ум. роскішенька, роскошеньки. Мет. 139.
Стерв'яка, -ки, ж. = стерво.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУРДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.