Висловлюватися, -влююся, -єшся, сов. в. висловитися, -влюся, -вишся, гл. Выражаться, выразиться. Змогли б висловитись по своєму про всяку річ.
Золотарь, -ря́, м.
1) Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Золотарь, золотарик, скуй мені персник. Сусіди кажуть, що нема вдома, що пішов до золотаря.
2) Насмѣшливое названіе очистителя отхожихъ мѣстъ. Ум. золота́рик.
Коловий, -а́, -е́ Круговой. Колова. Въ шлеѣ: круговой ремень, къ которому пришиты откосные ремни. колова́ свита. Cм. свита.
Ле́льо, -ля, м. Батюшка, отецъ.
Неправдивий, -а, -е. 1) Лживый, неправдивый. Моя доле неправдива.
2) Притворный.
3) Не настоящій, поддѣльный.
Нетеч и нетеча, -чі, нете́чина, -ни, ж. Стоячая вода, болото. Въ нѣкоторыхъ выраженіяхъ употребляется вмѣсто: нечиста сила, чорт. нете́ча дала занять! Чертъ дернулъ тронуть! Чого мені журитися, якої нетечі?
Отакечки нар. = оттакечки.
Папер, -ру, м. = папір. Книжок у його було і паперів усяких страх скільки.
Промішкання, -ня, с. Сожительство.
Хабатарня, -ні, ж. Заводъ для вычинки козьихъ шкуръ.
