Вилічка, -ки, ж. Нижній брусокъ ляди (Cм.)
Гу́ска, -ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. А щоб тебе гуска вбрикнула. 2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. Гуска соли. 3) Родъ печенья. Попекли свахи гуски. На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. 4) мн. Раст.: Nymphaea alba L, Cм. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки).
Наді́лок? лку? м. Ножны для сабли? Тогді козаки шаблями да наділками суходіл копали.
Повершити, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Окончить дѣло. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам.
2) Превзойти. Я завтра мабуть і вас повершу спати. Отже ж дарма, що цей бичок менший, — а він більшого за літо повершить.
Поволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. = поволоктися.
Поставний, -а́, -е́ 1) Узаконенный, установленный. поставна ціна. Такса.
2) Статный, видный, стройный. Пархвен поставний, а Манійло ще поставніший. Якийсь народ тепер миршавий став. Нема вже таких поставних, як колись були.
Приказувати, -вую, -єш, сов. в. приказати, -кажу, -жеш, гл.
1) Приговаривать: приговорить, примолвить. Піди до ополонки, устроми в ополонку хвіст та.... і приказуй, ловись, рибко, мала і велика.
2) Наказывать, наказать, распорядиться. Мені мати приказала, щоб я з вами не гуляла. Ой мати дочку мала та її заміж дала; як давала, то приказувала, щоб у гості не бувала.
Хаповитий, -а, -е. Вороватый, нечистый на руку. У нас люде хаповиті.
Чубелів, -лова, м. Родъ стоячаго боченка для пива.
Шнирь, -ря, м. = шнир. Неділь на три було труда, поки до шниря все зносили.
