Баштанище, -ща, с. Поле, бывшее подъ бакшей.
Ґоспо́дарів, -рева, -ве Хозяйскій, принадлежащій хозяину. Ґосподарева мама дістала кожух.
Повідлазити, -зимо, -зите, гл. Отползти (во множествѣ).
Позапускати, каю, -єш, гл. То-же, что и запускати, но во множествѣ.
Пошелестіти, -щу, -стиш, гл. Пошумѣть, пошелестѣть.
Процесія, -сії, ж. Церковное шествіе съ крестами, хоругвями. Лежать вони до світа; приходять до них з процесією, і беруть їх у церкву.
Сказати, -жу́, -жеш, гл.
1) Сказать. Сказаного і сокирою не вирубаєш.
2) Велѣть. Він все це поробив, як йому сказано було. Сказав нагріти два казани.
3) Сказано. Извѣстно. Сказано — дитина!
Трумло, -ла, с. = труна. Коли б же я знала, коли буду емірати, — сказала б я собі трумло збудувати.
Шапкати, -пчу, -чиш, гл. Объ уткѣ: крякать. Качка шапчит.
Щепочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ щепа.
2) Въ причитаніи надъ умершей дочерью употреблено какъ ласкательное для дочери слово: Моя донечко, моя й правдочко! Моя донечко, моя й вишенько, моя щепочко, моя й родиночко, моя й дитиночко!
