Гвалт, -ту, м. и пр. = ґвалт. и пр.
Засо́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Засоваться, задвигаться. Стара засовалася на місті, мов її що вкусило.
Кімната, -ти, ж. Въ малорусскихъ хатѣ, домѣ — небольшая комнатка, отгороженная въ большой общей комнатѣ; служить обыкновенно спальней. У вдовиці дві світлиці, а третя кімната. Поставлю хату і кімнату. Піду я до кімнати постіль білу слати. V. Мати собі стрівожилась, устала з-за стола і одвела її в кімнату. Ум. кімнатка, кімнаточка. Він любив свою світличку з кімнаткою. Сам Сухобрус жив в сусідній кімнатці.
Легеня, -ні, ж. Легкое (pulmo). Стали суди судити, комарика ділити: сьому-тому по стегну, а Костеві голова... а Йванові печінка... а Грицькові легені.
Лягови́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = лягати 1. Крутиться, вертиться, під припічком спать ляювиться. Чи договорюсь я тобі, щоб ти покинула прясти та ляговилась швидче спати.
Настарчати, -ча́ю, -єш, гл. = настачати. А я зілля настарчаю, їх із лиха виручаю.
Оскорбляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оскорби́ти, -блю, -биш, гл. Обижать, обидѣть, причинить несправедливость. Семен був парубок годний... було й малу дитину не оскорбить.
Сільце, -ця́, с. Силокъ. Як би хто инший на тій ниві сільце поставив. Cм. сіло.
Спиток, -тку, м. Проба, испытаніе. Хиба на спиток узяти білі. яка то вона буде.
Уговорювати, -рюю, -єш, гл. = уговоряти. Старець вговорює панича: гріх тобі, каже, синку, знущатись над старими людьми.
