Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проповідник

Проповідник, -ка, м. Проповѣдникъ. К. Кр. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОПОВІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОПОВІДНИК"
Держа́вець, -вця, м. Помѣщикъ; владѣтель. Хата, 135. Городова ж козацька старши́на за коронного гетьмана, за старост, за державців і їх намісників і орандарів руку тягла. К. ЧР. 10.
Дотрима́ти Cм. дотримувати.
Кравник, -ка, м. Раст. Odontites rubra. Вх. Пч. І. 11.
Матерза́нка, -ки, ж. Раст. Thymus serpyllum.
Обдерти, -ся. Cм. обдирати, -ся.
Підсилок, -лку, м. Подкрѣпленіе. Левч. 107.
Пільгувати, -гую, -єш, гл. Облегчать, послаблять.  
Поперетовкувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и перетовкти, но во множествѣ.
Свистюля, -лі, ж. Раст. Conium maculatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Своїтися, своюся, -їшся, гл. Выражать родственныя чувства, то-же, что и родичатися. Уже сі своят до бідного: коли гроші маг, то вже щос варт. Гн. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОПОВІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.