Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проповідник

Проповідник, -ка, м. Проповѣдникъ. К. Кр. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 476.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОПОВІДНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОПОВІДНИК"
Гра́дус, -са, м. Градусъ. Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. Ком. Р. ІІ. 79.
Гу́шматок, -тка, м. Освобожденныя отъ кострики волокна конопли. Шух. I. 147.
Добросе́рдо нар. Благодушно, добросердечно.
Кітлярчин, -а, -е. Принадлежащій женѣ мѣдника. О. 1862. IV. 18.. Cм. кітлярка.
Облоговий, -а, -е. 1) Относящійся къ непаханному полю. Облогове сіно. 2) Повсемѣстный. Облогова хороба на дітей — скрізь мруть. О дождѣ: обложной, затяжной. Облоговий дощ. Мнж. 148.
Праве нар. Почти. Сим. 216. Праве забули, що й єсть вона на світі. Сим. 222.
Процвірінькати, -каю, -єш, гл. Прочирикать.
Пряшечка, -ки, ж. Ум. отъ пряха.
Самітність, -ности, ж. = самотність. К. ХП. 18.
Хашник, -ка, м. Мелкій хворость, связанный въ пучки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОПОВІДНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.