Вона, її, мѣст. Она. Була в мене небога; при мені вона й зросла.
Догля́дник, -ка, м. = Доглядач. Доглядник древньої будівлі.
Забува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. забу́тися, -дуся, -дешся, гл. 1) = забувати. Прощай же! швидко убірайся, обіцянки не забувайся. З ким любилась, розлюбилась, мушу забуваться. Ой за яром брала дівка льон, та забулась пов'язати. Забувсь, відкіля й двері відчиняються. Забувся на його. 2) Забываться, забыться, приходить, придти въ забвеніе. Минулося — забулося. Забудеться горе.
Кейло, -ла, с. = кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло.
Пахущик, -ка, м. Родъ растенія. Ще рожа не процвітає, пахущик ся не розвиває.
Порозмуровувати, -вую, -єш, гл. Разобрать каменныя стѣны (во множествѣ).
Розжалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розжалитися, -люся, -лишся, гл. Огорчаться, быть огорченнымъ кѣмъ. Ой приїдь, приїдь, мій миленький, приїдь же ти до мене, розжалилося серденько моє, розжалилося на тебе.
Стогнання, -ня, с. Стонъ, стенаніе. Піднявся писк, стогнання, охи. В сумне стогнаннє обертались речі.
Тиркотайло, -ла, с. Трещотка, стукалка.
Шанування, -ня, с.
1) Почтеніе, уваженіе.
2) Угощеніе. Почалися законні речі, а за ними веселе шанування.
