Дуча́йка, -ки, ж. Отверстіе въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ.
За́пі́лка, -ки, ж. Передникъ.
Колоть, -ті, ж. О дорогѣ: замерзшая комками грязь.
Мі́сто I, -та, с. 1) Мѣсто. 2) Базаръ, торговая площадь, рынокъ. Ой піду я, мамо, на місто та куплю я, мамо, намисто. 3) Городъ. Багато сіл, багато міст на Україні минули бурлаки. Пі до села, ні до міста. Пані тим часом село продала та переїхала у місто жити. Ум. містечко, містонько. Іди тепер, матінко, од мене, — нема в мене містонька для тебе. А дівочкам усе волечка: за юпочку да на улочку, за намистечко да на містечко.
Навпри́сідки, навпри́сядки, нар. Въ присядку. Навприсідки і колесом крутився. Пани ну гарцювать, да хто, каже, навприсядки, хто на столах.
Недорід, -ро́ду, м.
1) Неурожай.
2) Недоносокъ; выкидышъ. Зникне собі, мов той недорід, що йому не судилося й на світі жити.
Окличен, окличний, -а, -е. Извѣстный. А був старшиною Грицько Коломниченко — по всьому війську барзе окличен.
Перець, -рцю, м. Раст. а) перецъ, Piper. З перцем чи не з перцем, іно щоб з добрим серцем. б) — собачий. Polygonum Hidropiper L. 2) дати перцю. Вздуть, дать трепку. 3) злидні та ще з перцем. Голь съ претензіями. Ум. перчик. Несу перчику, венберю на свою любу вечерю.
Поганинка, -ки, ж. Язычница. Вона була поганинка.
Полуск, -ку, м. Трескъ. Не чує полуску.
