Брехунець, -нця, м.
1) Ум. отъ брехун.
2) Адвокатъ (насмѣшливо). Брехунець в судах забреше.
Голопупий, -а, -е. 1) Съ обнаженнымъ пупомъ.
2) = голопузий 2.
Зата́юватися, -та́ююся, -єшся, сов. в. затаї́тися, -таю́ся, -ї́шся, гл. 1) Скрываться, скрыться, укрываться, укрыться. Затаївся духом і тілом. 2) Отпираться, отпереться, не признаваться, не признаться. Затаїться, та й що хоч йому роби.
Злюбити, -блю́, -биш, гл.
1) Полюбить. Його козаки злюбили. Бодай тебе мій миленький инша не злюбила. Голубонька вбив, голубку злюбив.
2) він злюбив, вона злюбила. Ему, ей понравилось. Дали Христу ім'я Петро, — Божа Мати не злюбила. Не злюбив собі місця.
Зрівняти, -няю, -єш, гл. Сравнять. Зрівняв землю, покрив дерном. І з землею зрівняють тебе. XIX. 44. Смерть усіх зрівняє.
Карточний, -а, -е. Карточный. Встаючи з-за карточного стола, сміялись.
Повицуплювати, -люю, -єш, гл. Вытащить (во множествѣ).
Пропихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пропхати, -пхаю, -єш, гл. Пропихивать, пропихнуть.
Увередитися, -джуся, -дишся, гл. Надорваться, повредить себѣ здоровье. Не дуже греби, увередишся. Не й кравці увередяться, шиючи на кожного по 100 жупанів.
Хлоста, -ти, ж. Порка, наказаніе розгами. Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях. хло́сти да́ти. Выпороть, а затѣмъ вообще отколотить. Гей дамо ляхам, а превражим синам превеликую хлосту.
