Бря́кти, -ну, -неш, гл. Разбухать.
Бурхвиця, -ці, ж. Часть мельницы: доска надъ мучником, въ которой укрѣпленъ лоточок.
Вищий, -а, -е. Высшій. Не впрохав нижнього, не впросиш вищого.
Дохожа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = дохо́дити. 1) Нехай би нас стали козаки зачувати, до нас дохожати, смерти нашої доглядати. 2) Я до тебе, дівчинонько, я до тебе дохожав, я до тебе, серце моє, чорну стежку утоптав. Слічная панна да там дохожала, злото позбірала, золотару дала. 3) до ро́зуму дохожа́ти. Созрѣвать умственно. Стали тії сини до розуму дохожати, стали собі молодії подружжя знахожати.
Зстаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи.
Комель, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла.
Обосоніж нар. = босоніж. Цілу зіму проходять обосоніж і онучон не знають.
Поколупати, -па́ю, -єш, гл. Поковырять, исковырять. Хто це мені піч поколупав?
Пообклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Оклеить (во множествѣ).
Потропити, -плю, -пиш, гл. Истоптать, вытоптать. Худоба потропила збіжє.
