Варто нар., употребл. какъ безл. гл. Стоитъ. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти.
Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл.
1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили.
2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Маму́сечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Погріхувати, -ху́ю, -єш, гл. Напрасно обвинить, заподозрить. Погріхували на його дурно, що він яблука покрав.
Постільга, -ги, м. пт. Falco tinunculus, пустельга. Чого кібець-постільга у лози ховається?
Прогулок, -лка и -лку, м. Узкій проходъ.
Руїнник, -ка, м. Разрушитель. Наслідити руїнника монгола.
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
Утушковувати, -вую, -єш, сов. в. утушкувати, -кую, -єш, гл. Кутать, закутывать, закутать.
Шеретовка, -ки, ж. Просорушка.
