Вередник, -ка, м.
1) = вередій.
2) Раст. Thlaspi arvense L.
Відвічно нар. Отъ вѣка, вѣчно.
Гробо́к, -бка́, м. Ум. отъ гріб. Могила, могилка. Полковник остався почувать на гробках.... Узяв сідло, положив на гробок і ліг на йому. Гробки́ = Гроби = Гробовище = Кладовище. На гробках посідали.
Доморя́дця, -ці, м. Домоправитель.
Нашевкатися, -каюся, -єшся, гл. Налѣзть, найти толпой (о людяхъ).
Погинатися, -наюся, -єшся, гл. Наклоняться. Панна гнеться, погинає, десь там мене поминає.
Поздіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и зня́ти, но о многихъ или многомъ.
Позсипати, -па́ю, -єш, гл. Ссыпать (во множествѣ). В мішечки позсипай (горох).
Розсипка, -ки, ж. В розсипку. Въ разсыпную. В розсипку кінних роспустивши, сам як опарений кричав.
Ширити, -рю, -риш, гл. 1) Расширять. То ширить їм, то зужує гряниці. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити. 2) Распространять. Почав.... ширити кругом чутку. Ширьте ви свою думку святу поміж земляками.
