Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). На горищі шось стука та гуркотить. За громом громи гуркотять.
Неже сз. = ніж. Ліпш би не знатися, неже зараз і розстрятися.
Пристановище, -ща, с. Пристанище. Був собі безщасний Іван, да такий безщасний, що нема... ніякого пристановища йому ніде. Нема йому пристановища, ніхто не приймає.
Простяжний, -а, -е. Длинный и отлогій. Гора не так крута, та дуже простяжна. Простяжна гора.
Розмножувати, -жую, -єш, сов. в. розмно́жити, -жу, -жиш, гл.
1) Размножать, размножить. Не єсть то пташок, то Вожая сила, шо по всьому світі людей розмножила.
Саганистий, -а, -е. О лошади: на высокихъ ногахъ.
Самосіч, -ча, м. = самобієць. Міч-самосіч.
Скринник, -ка, м. Сундучникъ, дѣлающій сундуки.
Тельбухатий, -а, -е. Имѣющій большой желудокъ и кишки.
Шияка, -ки, ж. Ув. отъ шия. Є такії, що душать нас, взявши за шияку.
