Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причинець

Причинець, -нця, м. Зачинщикъ, виновникъ. Закр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧИНЕЦЬ"
Витрибки, -ків, мн. Негодные отбросы? За вибірки дасть Бог витрибки. Ном. № 4619.
Гайкати, -каю, -єш, гл. Кричать гай!
Забудо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. забудува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Застраиваться, застроиться. Великий був майдан, та вже забудувався багато. Черниг. г.
Золотарівна, -ни, ж. Дочь золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Кавуник, -ка, м. Ум. отъ кавун.
Колесня, -ні, ж. 1) Станокъ для навода спицъ въ ободѣ. Cм. стелюга. 2) Колесная мастерская.
Млинчі́вка, -ки, ж. = млін. Вх. Уг. 252.
Пороспливатися, -ваємося, -єтеся, гл. Поплыть въ разныя стороны (о многихъ).
Припиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. припинити, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удержать. Що то воно? батька бити? Треба припинити. НВолын.
Роспарки мн. О сапогахъ, рукавицахъ и пр. = не парные. Мнж. 191. Cм. ii. роспари.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.