Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

причинець

Причинець, -нця, м. Зачинщикъ, виновникъ. Закр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИЧИНЕЦЬ"
Відстібати, -ба́ю, -єш, сов. в. відстібнути, -бну, -неш, гл. Отстегивать, отстегнуть.
Глимнути, -мну, -неш, гл. = глипнути. Як глимне він на мене, то аж холод по за шкурою ходить. Ном. № 3403.
Ґреґо́рний, -а, -е = Моторний. Вх. Зн. 13.
Завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. І. 104.
Наза́д нар. 1) Назадъ. Назад руки пов'язали. Молода з жахом обступила назад. Стор. МПр. 54. Надіть сорочку пазухою назад. Ном. № 285. 2) Обратно. Нехай не вертається назад. Єв. Мр. XIII. 16.
Пожед, -жду́, м. Процентъ. Угор.
Похресниця, -ці, ж. Крестница. Камен. у.
Рівнина, -ни, ж. Равнина, ровное мѣсто.
Судоситися, -шуся, -сишся, гл. Встрѣтиться. Чуб. II. 229. Шла овечка дорогою і судосилась з вовком. Чуб. ІІ. 113. Їхала, їхали, ні з ким не судосились, оно бачили.... овечок дід пас. Чуб. II. 203.  
Татонько, -ка, м. Ум. отъ тато.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИЧИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.